Форум інформаційного порталу м. Сарни

Настало.Свято. Для кого? Хіба для першокласників. Чи в теперішніх для 1 з 10. Ніколи не вважав цей день святом. Принаймні в роки навчання. Зараз вже все рівно. І це радує. Хоча… Хоча неприємний холодок по спині пробігає. Ніколи 1 вересня не любив. Хоч і був твердим “хорошистм”. Знов нудна школа, уроки, домашні завдання, зубріння нікому непотрібних віршів, правил, формул, хімія, біологія, п’яний фізрук, ай лів ін сарни, трудове навчання.
Трудове навчання пробиває на «ха-ха» досі. Це під яким приколом треба було додуматись дати учням півроку випилювати кухонну дошку. З фанери «десятки». Рашпилем. Це так закалялась сталь? Є підозра, що окрім рашпилів там більш нічого і не було.
Дійсно, “приколів” багато. Але можу сказати впевненно - кращі роки мого життя пройшли не тут.

А які думки викликає у вас день 1 вересня?

     

Возможно буду неоригинален, но стихи, заучиваемые в школе, не повредили еще никому. До сих пор в разговоре цитирую Шевченка, Франка, Шекспира в конце концов, и сей факт только радует и располагает людей ко мне.
А если по теме поста выше, то 1 сентября - обычный день. Он не отличется ничем от остальных. Вы же не говорите с патетикой, достойной куртуазных дворян, о первом числе февраля, к примеру. Символом эта дата уж давно не является, но и опошлять ее как минимум глупо.
*кланяется в пустой зал и возвращается за кулисы*

     

Sephiroth - 01 Вересень 2009 21:08

Возможно буду неоригинален, но стихи, заучиваемые в школе, не повредили еще никому.

І користі  - нуль. Одна трата часу. І не треба розказувати - тренування пам’яті і т.д. і т.п.
Одна дитина може 2-3 рази прочитати і вивчити. А іншій потрібно півдня, а результат не дуже. І за 10 років нічого не зміниться. А потім починаються неврози, дитячі страхи, безпідставні переживання.

     

Тяжкі шкільні роки ?

Особисто в мене ніяких поганих відчуттів 1 вересня не викликає!

Щодо шкільних предметів то в мене було навпаки - набагато приємніше, цікавіше і корисніше!

А на трудовому взагалі класно було!

ЗІ  в яку школу ходив?

     

Друга школа.
В мої роки там була і скажена завучка, інколи підміняла алгебру. Це була жесть.
І хворий на голову біолог Залуцький в якого доходило до рукоприкладства. І ще більш хвора біологічка, для якої когось відгамселити - було нормою.
Фізрук Колобок. Впринципі тихий, але постійно вгашений. Інколи посилав в магазин по пляшечку. Мав собі каптьорочку, де і бухав на ничку.
Йому на зміну прийшов Палій - шикував усіх, брав журнал і починав прикалуватись із прізвищ. Це, ну дуже педагогічно.
Вчитель музики Варфоломієвич - людина аж занадто помішана на своїй справі. Але працювати з дітьми - це не його. Старий довгий худий дрищ, ну чисто граф Дракула - як розрепетується, учні перед ним трусились і реально боялись ходити на уроки. Педагог, йопт.
Чича. Скільки поколінь її боялись. І всі мовчали. Мовчали на крики, образи, підзатильники. На щастя, дещо змінилось. Років з два тому, стукнула мого меншого - розборки були непоганого масштабу. На деякий час притихла.

Всі інші, були непогані люди. Були й хороші. Респект фізику Карпюкю. Дійсно людина, дійсно вчитель.

     

1 вересня асоціюється з білою блузкою, чорною спідницею і букетом квітів. Жодних дитячих травм, навіть більше - іноді це мені дуже подобалося. Хоча промови були нудними, однак з часом звикла:)